Сяброўства

Цитати про дружбу

Коли Давид закінчив розмову з Саулом, серце Йонатана прихилилось до Давидового серця, і Йонатан полюбив його, як свою душу. Саул узяв його того ж дня до себе й не дозволив йому вже повертатись до батька. Йонатан увійшов з Давидом у побратимство та полюбив його, як власну душу, і, знявши з себе верхню одежу, що її носив, дав її Давидові, до того ж і військовий свій одяг, ба й меча, лука та пояса свого. (1Сам.18:1-4)

Як полягли хоробрі в битві? О Йонатане, смерть твоя зранила мене важко. Тужу я за тобою, мій брате Йонатане! Ти був для мене такий милий! Твоя любов була мені дорожча, ніж любов жіноча. (2 Сам.1:25,26)

Хто провину покриває - той любови шукає; | хто ж її згадує в розмові, той друзів розділяє. (Прит.17:9)

Друг любить протягом усього часу; він братом буде, коли спаде нещастя. (Прит.17:17)

Бувають приятелі на погибель; | але буває друг від брата прихильніший. (Прит.18:24)

Багато тих, що запобігають у князя ласки; | кожен друг тому, хто дає гостинці. (Прит.19:6)

Рани від люблячого - щирі, | а поцілунки ворога - зрадливі. (Прит.27:6)

Олія й пахощі веселять серце, | так само й друг солодкий, що з серця раду вділяє. (Прит.27:9)

Залізо гострить залізо, | а чоловік обточується в товаристві з другим. (Прит.27:17)

Людина собі самотня, нікого другого не має; ні сина в неї, ані брата, а праці її нема краю, очі її не насичуються багатством. Для кого я працюю та позбавляю себе щастя? Це теж лиш марнота й лихий клопіт. Двом ліпше, ніж одному, вони бо мають ліпшу користь із своєї праці. Бо як упадуть, один одного підніме. Горе ж одному, як упаде, і нема нікого, щоб його підвести. Наскочить на одного хтось, удвох проти нього стануть; троїста нитка не так хутко рветься. (Еккл.4:8-12)

Ні в великім, ні в малім не провинюйсь, і не ставай з друга ворогом. (Сир.5:15)

Твої миротворці хай будуть численні, порадник же твій - один на тисячу. (Сир.6:6)

Бажавши мати приятеля, спершу його випробуй - не квапся звірятись на нього; бо буває і друг своєкорисний: він не лишиться при тобі в день горя твого. Буває і приятель, що стає противником і відкриває твою сварливість тобі на сором. Буває ще й друг, що з тобою трапезує, та не лишиться з тобою в день горя твого: добре тобі - він, ніби другий ти, ще й на челядь твою покрикує, а підупадеш, то й обернеться він проти тебе й твого уникатиме обличчя. (Сир.6:7-12)

Вірний приятель - міцна захорона: хто знайшов його, той знайшов скарб. Вірному другові немає ціни, і немає ваги, щоб вартість його зважити. Приятель вірний - то лік життя, і його знайдуть ті, що Господа страхаються. Хто Господа страхається - зміцнює свою дружбу: який він сам, таким і друг його буде. (Сир.6:14-17)

Не куй ложі на брата свого й другові не кой такого. (Сир.7:12)

Не обмінюй друга за гроші, ані рідного брата за золото офірське. (Сир.7:18)

Не полишай старого друга, бо новий йому не дорівняє. Новий друг - нове вино: питимеш його радо, лиш коли постаріється. (Сир.9:10)

Друга годі спізнати у щасті, зате ворог не укриється - при нещасті. Коли щастить комусь, то вороги його сумують, зате ж як не щастить, то й друг відступається. (Сир.12:8,9)

Усе живе любить собі подібне, і кожна людина - ближнього свого. Кожне тіло до свого роду приєднується, і чоловік пристає до собі подібного. (Сир.13:15,16)

Ще перед кончиною чини добро другові й, скільки спромоги, простягай йому руку й давай. (Сир.14:13)

Попередь свого друга, щоб часом щось не скоїв, а коли вже скоїв, то - щоб не повторював. (Сир.19:13)

Дурень твердить: «Нема в мене друзів, немає й вдячности за мої добродійства; їдуни мого хліба - язики невдячні.» Як же часто й громадно сміються з нього! (Сир.20:16,17)

Дехто з-за соромливости пообіцяє щось другові, - а й зробить собі з нього даремно ворога. (Сир.20:23)

Хто вколе в око - з нього сльози виточить; хто ж у серце вколе - почуття його виявить. На птахів камінь кинувши, їх проганяють - закид зробивши другові, дружбу руйнують. Хоч ти й на друга оголив меча, все ж не втрачай надії, бо поворот - можливий. Хоч ти й на друга відкрив свого рота, все ж не лякайся, бо примирення можливе, - крім образи, зневаги, зради тайни й удару-підступу, бо таке відсторонює кожного друга. (Сир.22:19-22)

Придбай довір'я ближнього, коли він у злиднях, бо тоді й у його достатку з ним добра зазнаєш; будь при ньому в час його скрути, тоді частку матимеш у його спадщині. (Сир.22:23)

Пара й дим із печі вогневі передує - так кровопролиттю передують образи. Друга я не посоромлюсь боронити, і ховатись від нього не буду. А спіткає мене якесь лихо з-за нього, то й кожен, те почувши, його стерегтиметься. (Сир.22:24-26)

Хто тайни розголошує - втрачає довір'я, і друга собі він більш не знайде. Друга люби і на нього звіряйсь, та, розголосивши його тайни, вже за ним не женись; бо як людина втрачає свого небіжчика, так і ти втрачаєш твого ближнього дружбу, і як випустив єси з рук своїх птаха, так і друга ти втратив - не впіймати більше! Не женися за ним, бо вже він далеко: мов сарна із сітей, утік він. Бо на рану є перев'язка, і на лайку - примирення, та немає надії для того, хто зраджує тайну. (Сир.27:16-21)

Пожертвуй грішми твоїми ради брата й друга: хай під каменем не іржавіють, хай не пропадають. (Сир.29:10)

Синові й жінці, братові й другові, доки живеш - не давай над собою орудувати; а й майна свого не давай іншому, щоб не довелось тобі, розкаявшись, просити його назад. (Сир.33:20)

Кожен друг каже: «Я теж твій приятель.» Та є ж бо й друг тільки за назвою. Хіба не болить воно болем смертельним, як з друга чи товариша ворог робиться? О думко лукава! Звідкіля взялась ти на те, щоб землю облудою вкрити? Ось товариш радіє, коли друг його в щасті, - коли ж він у скруті, то стає проти нього! Товариш другові ради шлунка допомагає, - а битва настала, то й хапає він зброю! Не забудь про друга, коли бій відбувається, - не губи про нього згадки, у достатках бувши. (Сир.37:1-6)

Стидайтесь (...)  несправедливости - перед товаришем і другом, (...) проти друзів образливі слова пускати, - а давши їм щось, не роби докорів! (Сир.41:19, 25)

Все, отже, що бажали б ви, щоб люди вам чинили, те ви чиніть їм, – це ж бо закон і пророки. (Матф.7:12)

Бо хто чинить волю мого Отця, що на небі, той мій брат, сестра і мати. (Матф.12:50)

І я кажу вам: Придбайте собі друзів мамоною неправою, щоб коли її не стане, вас прийняли в намети вічні. (Лук.16:9)

Ніхто неспроможен любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає. (Иоан.15:13)

Коли ви робите все, що я вам заповідаю, то ви - друзі мої. (Иоан.15:14)

Тож слугами вже не називатиму вас: слуга не відає, що його пан робить. Називаю вас друзями, бо все я вам об'явив, що чув від Отця мого. (Иоан.15:15)

Любі, коли Бог так полюбив нас, то й ми повинні один одного любити. (1Иоан.4:11)

Не майте жодних боргів ні у кого, крім боргу взаємної любови, бо той, хто любить другого, виконав закон. (Рим.13:8)

Ніхто хай не шукає для себе користи, лише - для другого. (1Кор.10:24)

А над усе будьте в любові, що є зв'язок досконалости. (Кол.3:14)

Увесь бо закон міститься у цій одній заповіді: “Люби ближнього твого, як себе самого.” Коли ж ви між собою гризетеся та їсте один одного, вважайте, щоб один одного не знищили! (Гал.5:14,15)